ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ТА ПРИЙОМИ МОДЕЛЮВАННЯ І РЕКОНСТРУКЦІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ПРАВОПОРУШЕНЬ ЩОДО ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ

Головна » Новини » ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ТА ПРИЙОМИ МОДЕЛЮВАННЯ І РЕКОНСТРУКЦІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ПРАВОПОРУШЕНЬ ЩОДО ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ

Лисенко С.А. кандидат юридичних наук 
докторант інституту права ім. Володимира Великого МАУП

У статті розглядаються методи моделювання при розслідування правопорушень у сфері забезпечення інформація безпеки. Визначено основні моделі такої діяльності та їх форми. Запропоновано практичні шляхи щодо проведення реконструкцій та інших дій з метою підвищення ефективності таких дій
Ключові слова моделювання, реконструкція правопорушення, проведення реконструкції, форми проведення та етапи реконструкції, обставини проведення реконструкції
В статье рассматриваются методы моделирования при расследовании правонарушений в сфере обеспечения информационной безопасности. Определены основные модели такой деятельности и их формы. Предложено практические пути относительно проведения реконструкций и иных действий с целью повышения эффективности таких действии 
Ключевые слова моделирование, реконструкция правонарушения, проведения реконструкции, формы проведения и этапы реконструкции, обстановка проведения реконструкции
In the article methods of modeling during the settlement of transgressions in the sphere of providing informational security are considered. The main models of such activity are determined. Practical ways of reconstruction of the state of the transgressions and other types of activity with the aim of improving the effectiveness of reconstruction and other types of activity were proposed
Key words modeling, reconstruction of transgression, providing of reconstruction, forms and periods of reconstruction, the situation of reconstruction
Постановка проблеми Під час діяльності підприємств установ та організацій досить часто відбуваються події, які можна кваліфікувати як злочини. Разом з тим працівники підрозділів охорони не завжди можуть викликати працівників правоохоронних органів. Це викликане багатьма причинами, головними з них є такі: керівництво не хоче, щоб питання порушень в різних сферах, в тому числі і у сфері інформаційної безпеки ставали відомими широкому колу осіб; проведення розслідувань може навпаки призвести до витоку виробничої та іншої інформації, яка є технологічною таємницею і тому бажано провести самостійне внутрішнє розслідування; немає довіри до правоохоронних органів, адже вони можуть продати інформацію, що нанесе шкоду підприємству. Для розкриття злочинів які вчиняються у сфері інформаційної безпеки підприємств установ та організацій нами пропонуються певні моделі діяльності, які допоможуть в організації роботи з розкриття злочинів та встановлення осіб, що їх вчинили. Таким чином метою статті є визначення моделей діяльності працівників охоронних структур з метою проведення власного розслідування та встановлення винних.
Стан вивчення проблеми Питання охорони в діяльності підприємств установ та організацій неодноразово аналізувалося вченими [1,2, 3]. Разом з тим всі праці зосереджувалися на розкритті понять забезпечення безпеки під установ та організацій в загальному плані, а питання про розслідування, при чому самостійне розслідування порушень, які призвели до втрат певної інформації ними не ставилося.
Окремі питання щодо проведення розслідувань висвітлювалося в роботах П.Я. Пригунова та Е.І. Низенка [4, 5] , але разом з тим він не виокремлює моделювання ситуацій, які виникають після вчинення порушень у сфері інформаційної безпеки підприємств установ та організацій. Такі порушення розслідуються самостійно працівниками охорони підприємств установ та організацій в силу причин про які було сказано у вступі.
Виклад основних положень З метою розслідування порушень, які вчинені щодо інформаційної безпеки підприємств установ та організацій ми можемо застосовувати модельні тактичні конструкції. Такі тактичні умови складної реконструкції кримінальної ситуації за участю осіб, відповідальних за інформаційну безпеку підприємства, включають:
а) Дослідження підстав реконструкції - документальних даних, показів свідків, підозрюваного, фотознімків, планів, схем, відеозаписів, результатів програмного дослідження. Особливого значення набуває їх повнота. Наявність достовірних даних дозволяє надійніше реконструювати всю систему, неповні або неточні дані ускладнюють реконструкцію, зменшують ступінь її імовірності. Практично це означає, що співробітник, готуючись до складної реконструкції ситуації, зобов'язаний докладно з'ясувати: в якій обстановці відбувалося правопорушення, де і які предмети розташовувалися, їх відмітні ознаки, які дії і в якій послідовності розроблялися особою , яка вкрала комерційну інформацію, зокрема як він проник до місця правопорушення, яких предметів і приладів стосувався, переміщував їх, чи навіщо це робилося, куди він відбув із місця події та ін;
б) Вивчення обстановки на місці, де передбачається реконструкція ситуації. Необхідно з'ясувати, які зміни відбулися в обстановці після вчинення правопорушення, зіставити їх з показами учасників і свідків, іншими матеріалами. Характер змін може бути зафіксований за допомогою фотографування або відеозапису, відображений на схематичному плані;
в) Для проведення реконструкції необхідно знати характер закономірних зв'язків між елементами системи як цілого з усіма притаманними їй рисами (властивостями). Знання цих зв'язків може бути різним: на рівні документального опису, показань свідків, приблизних узагальнень і версій. Щодо процесу реконструкції, це знання визначає її повноту і відповідність результатів об'єктивної дійсності;
г) Ухвалення рішення про зміст реконструкції, складання плану її проведення;
д) Саму реконструкцію. Її здійснюють особи, які забезпечують інформаційну безпеку, вона служить засобом перевірки стану системи і версії при розкритті правопорушення пов'язаного з комерційною таємницею, зобов'язуючи особа, що проводить розгляд, ретельно зіставляти весь процес реконструкції в реальній обстановці і її результати з фактичними даними по справі і власними версіями. Якщо результати реконструкції суперечать фактичним даним, особа вправі з'ясувати, чому це сталося: допущена випадкова чи навмисна помилка або робиться спроба вводити в оману службу безпеки, у зв'язку з незнанням дійсних обставин події, які перевіряються. Нерідко реконструкція виявляється засобом викриття неправдивих свідчень підозрюваного.
Реконструкція з участю підозрюваного проводиться: за допомогою справжніх предметів або їх аналогів, муляжів, які замінюють реальні предмети, за участю потерпілих та свідків. Розглянемо ці прийоми. Реконструкція обстановки на місці події за допомогою справжніх предметів або їх аналогів може бути проведена в тих випадках, коли з часу події обстановка змінилася. Реконструкцію проводить особа, чиї показання перевіряються на місці події, або за його вказівкою інші особи. Для реконструкції використовуються об'єкти - оригінали, а за їх відсутності - аналогічні. Можливі випадки, коли реконструкція обстановки за допомогою справжніх предметів здійснюється потерпілими [6]. 
У ряді випадків реконструкція обстановки може бути проведена з використанням трафаретів або інших умовних знаків, що позначають окремі предмети. Таким прийомом досягається головна мета цієї дії - перевірка знання підозрюваним фактичної обстановки на місці події. Речова модель самої обстановки при цьому не має значення, тому що метою слідчої дії є не виявлення нових слідів, що не постановка експерименту, а відтворення первісного розташування предметів. Щоб здійснити таку реконструкцію, попередньо з приміщення виносяться всі предмети і виготовляються замінять їх макети. Після цього запрошується підозрюваний, якому пропонують реконструювати обстановку, використовуючи для цього макети. Попутно зауважимо, що за допомогою такої реконструкції перевіряються його свідчення.
При підготовці та проведенні реконструкції обстановки на місці події без участі підозрюваного необхідно дотримувати умови, звернувши при цьому увагу на вивчення і оцінку фактичних даних, за якими передбачається реконструкція. При цьому треба мати на увазі, що на відміну від реконструкції за участю підозрюваного, центр ваги тут переноситься на відтворення самим співробітником провідним дізнання, первісної обстановки на місці події. Слід якомога швидше виявити невідповідності розташування предметів та інших обставин які не співпадають при реконструкції фактичним даним та з'ясувати їх причину.
При підготовці до реконструкції необхідно з'ясувати, чому, в силу яких причин проведені зміни в обстановці на місці події або в окремих предметах. Така інформація сприяє пошуку додаткових свідків, усунення протиріч, побудові правильних версій, що пояснюють первинний стан обстановки і окремих предметів.
Після завершення всієї підготовчої роботи, слід приступати до проведення реконструкції. Реконструкцію бажано проводити поетапно. На першому етапі слід інформувати учасників реконструкції про її зміст та завдання, упевнитися в наявності та готовності спеціальних технічних засобів, обладнання, предметів-аналогів, засобів фіксації, визначити порядок і черговість виробництва окремих дій. На другому етапі відтворюється обстановка на місці події або окремі предмети. Ці дії необхідно фіксувати на відео і за допомогою фотозйомки. Реконструкцію здійснює одна людина; для трудомістких робіт залучаються підсобні сили; він здійснює керівництво цими діями, стежить за правильністю реконструкції. На третьому, завершальному етапі, перевіряється відповідність результатів реконструкції первісного стану обстановки або окремих предметів. Якщо виникає необхідність, то здійснюються інші варіанти реконструкції відповідно прийнятим при підготовці рішень. Після проведення реконструкції у відновленій обстановці може бути проведений повторний огляд місця події.
Прийоми здійснення реконструкції щодо окремих предметів. У цих випадках необхідно: а) з'ясувати значимість предмета або пристрою, що зазнав руйнувань, його роль в досліджуваному подію; б) встановити причини і конкретний зміст змін, яких зазнав предмет або пристрій; в) визначити, в чому має полягати реконструкція, хто, де, в який час повинен її здійснити, які для цього будуть потрібні фахівці і технічні засоби; г) реконструювати предмет; д) зафіксувати хід і результати цієї дії; е) дати оцінку реконструйованому об'єкта з точки зору його відповідності первісного стану і доказової ролі; ж) визначити шляхи подальшого використання результатів реконструкції в доведенні і розгляді.
Прийоми моделювання при проведенні огляду. Моделювання при проведенні огляду здійснюється за допомогою виготовлення зліпків з різних слідів, складання схем -планів, фотографування, відеозапису. Ми розглянемо прийоми реконструкції обстановки, здійснюваної в ході огляду.
Реконструкція обстановки поглинається оглядом тільки тоді, коли її результати не виходять за рамки завдань огляду та не утворюють самостійного джерела доказової інформації.
При цьому слід мати на увазі наступні рекомендації:
а) у всіх випадках до початку реконструкції повинен бути проведений огляд місця події та окремих предметів і зафіксовано їх положення на плані, а також за допомогою фотозйомки (відеозйомки);
б) шляхом опитування свідків (підозрюваного) з'ясовується, які зміни і в силу якихось причин вироблені на місці події або в окремих предметах; пояснення фіксуються;
в) з'ясувавши характер змін в обстановці, особа формулює план її реконструкції;
г) якщо проведення реконструкції вимагає спеціальних знань, наприклад фахівця радіотехніка або програміста, то запрошується фахівець;
Сучасні технічні засоби забезпечують точність фіксації обстановки і слідів на місці події, що в подальшому допомагає провести реконструкцію і повторний огляду. Хід і результати реконструкції описуються. При цьому обов'язково складається схематичний план реконструкції.
Моделювання при проведенні експерименту має на меті відтворення умов для постановки дослідів. Найчастіше воно здійснюється у вигляді реконструкції обстановки шляхом підбору об'єктів-аналогів, виготовлення муляжів. Зміст і прийоми моделювання визначаються: метою експерименту, особливостями місця, де повинні бути поставлені досліди, характером змін, що відбулися на місці правопорушення, наявністю необхідних для експерименту об'єктів.
Реконструкція обстановки при експерименті може бути класифікована за двома підставами: залежно від характеру і цілей експерименту і залежно від способів здійснення реконструкції. Перший рід реконструкції має кілька різновидів: реконструкція умов видимості і чутності для перевірки даних про сприйняття певних обставин; реконструкція умов, в яких здійснюються певні дії. Вона проводиться за допомогою повного або часткового відновлення обстановки.
Моделювання типів реконструкцій доцільно класифікувати залежно від способів здійснення:
а) реконструкція обстановки з використанням справжніх предметів, положення яких змінилося з часу події;
б) реконструкція допомогою підбору предметів-аналогів. Ця реконструкція можлива у двох варіантах: по-перше, на місці події, де змінилася обстановка, але відновити її з використанням справжніх предметів не представляється можливим;
в) реконструкція з участю людини. Нерідко для проведення експериментів потрібно відновити становище людини в певній ситуації: у житловій кімнаті, офісі, на виробничій ділянці, на вулиці. Залежно від цілей і змісту дослідів ця реконструкція може бути здійснена за допомогою учасників досліджуваної події або інших осіб, цілком замінюють їх по істотних, з точки зору завдань розслідування, ознаками;
г) реконструкція з використанням окремих елементів об'єкта-оригіналу - складний вид реконструкції, утвореною комплексом дій, в який іноді входять експертизи;
д) реконструкція допомогою імітації окремих фрагментів обстановки, в якій повинні бути поставлені досліди. Така реконструкція найчастіше проводиться для перевірки версій про можливість вчинення певних дій, наприклад для перевірки, чи могла людина проникнути через отвір в стіні. Досить імітувати злом або отвір в стіні (даху) на відповідному щиті і потім ставити досліди. При цьому необхідно точно моделювати розмір отвору, його відстань від поверхні землі до підлоги, особливі ознаки;
е) реконструкція метеорологічних факторів, що мають значення для слідчого експерименту, наприклад світлових умов, дощу, снігу, що випав, може бути досягнута за допомогою спеціальних технічних засобів. Так, дощ імітують за допомогою поливальної машини, сніжний покрив - присипкою снігу і т. д.;
Вище було зазначено, що моделювання допускає спрощення, однак у кожному випадку необхідно вирішити, які ознаки оригіналу підлягають точному відтворенню на моделі, а які можуть бути опущені. Така ознака, як вага предмета, може бути модельований не тільки на муляжі, а й іншими способами, створюючи потрібну вагу предмета без дотримання зовнішнього вигляду.
Предмети, необхідні для проведення слідчого експерименту, можуть бути підібрані з числа аналогічних об'єктів, виготовлені заново або реконструйовані з використанням частково зруйнованого оригіналу.
Підбір аналогів - найбільш простий спосіб моделювання. Для його здійснення необхідно точно встановити відповідні характеристики об'єкта-оригіналу (вид, розміри, форма, вага, колір і інші істотні для експерименту показники).
Моделювання при проведенні експерименту має відповідати наступним тактичним умовам:
- Проводиться на основі фактичних даних, отриманих розслідуванням. Ці дані вивчаються і оцінюються для вирішення питання про їх достовірності або ймовірності;
- Характер модельованих ознак залежить від цілей експерименту. Ознаки, істотні для постановки дослідів, повинні бути відтворені точно і повно, інакше результати експерименту не матимуть доказового значення;
- Для моделювання можуть бути запрошені фахівці, які виступають в якості консультантів при вирішенні питань, що потребують спеціальних знань. У разі необхідності їм доручається створення моделей;
- Хід і результати моделювання докладно фіксуються. Проводиться фотографування окремих етапів моделювання, складаються схематичні плани і замальовки;
- Відповідність моделі оригіналу оцінюється на основі зіставлення з фактичними даними, послужили підставою для моделювання, та іншими матеріалами справи, а також з урахуванням зауважень учасників експерименту. При необхідності модель виконується в декількох варіантах. Відповідно і досвідчені дії повинні бути здійснені з використанням кожного варіанта моделі;
- Його результати оцінюються з урахуванням всіх варіантів досвіду.
Використання макетів не передбачено законодавцем. Однак застосування їх не суперечить змісту закону, оскільки дозволяє більш повно, об'єктивно і всебічно дослідити обставини справи.
Практика показує, що застосування макетів в розслідуванні пов'язане з дотриманням ряду тактичних умов: на макеті повинні бути відтворені істотні ознаки оригіналу, що дозволяють правильно вирішити виникаючі завдання і досліджувати обставини, що підлягають доказуванню. За цими ознаками макет повинен бути подібний оригіналу. Макет виготовляється в певному масштабі, так, щоб його розміри дозволили відтворити істотні ознаки оригіналу, спотворювали їх, щоб макет був доступний для огляду та практичного використання. Щоб показати особливості утворення слідів або правильно відтворити явища, на макеті відтворюються колірні особливості оригіналу, характер освітлення предметів, а в ряді випадків і їх фактура (дерево, метал, скло і т.п.).
Виготовлення макета має ґрунтуватися на достовірних даних; можна створювати макет, спираючись на припущення і неперевірені відомості. Для створення складних макетів можуть бути запрошені в якості консультантів фахівці.
Висновки Таким чином при проведенні різних заходів щодо реконструкції та відтворення обстановки вчиненого правопорушення у сфері забезпечення інформаційної безпеки необхідно дотримуватися певних правил, які відображені у статті.


Список використаних джерел:
1. Ярочкин В.И. Служба безопасности коммерческого предприятия - М. 1995. – 187 с.
2. Ярочкин В.И. Система безопасности фирмы – М. Ось-89, 1997 – 230 с.
3. Копан О.В. Забезпечення внутрішньої безпеки України: теоретико-управлінські засади. Введення в поліцейську стратегію: Монографія. К. НАВСУ, 2001. – 424 с.
4. Соснин А.С. Прыгунов П.Я. Менеджмент безопасности. К., Вид. Епроп. Університета, 2002. – 556 с.
5. Низенко Э.И. Обеспечение безопасности предпринимательской деятельности в Украине : Учеб. пособие / - К. МАУП, 2003 – 124 с.
6. Близнюк І.Л. Типові види вчинюваних злочинів та інших правопорушень у сфері електронної комерції / І.Л. Близнюк // Наука і правоохорона – 2011, ; 3 (13), - С. 89-93