Міжнародне агентство корпоративної безпеки
+38(044) 494-47-43 +38(068) 138-05-04 infovabb@ukr.net

ОСНОВНІ РИСИ МОДЕЛЕЙ ТА МОДЕЛЮВАННЯ

Головна » Новини » ОСНОВНІ РИСИ МОДЕЛЕЙ ТА МОДЕЛЮВАННЯ

Лисенко Сергій Олексійович 
кандидат юридичних наук, докторант інституту права ім. Володимира Великого МАУП

У статті проаналізовані основні риси моделей та моделювання в цілому. Встановлено, що моделюванню притаманна особлива логіка побудови яка складається з чотирьох основних складових: постановки проблеми, вибір типу моделі, дослідження моделі та отримання інформації, оцінка результатів та перенесення інформації з моделі на оригінал. Запропоновано окремі напрями формування моделей в системі охорони комерційної таємниці 
Ключові слова: моделювання, структура моделей, типи моделей, основні складові моделей, використання моделей, закономірності у створенні моделей

В статье проанализированы основные черты моделей и моделирования в целом. Установлено, что моделированию свойственна особая логика построения, которая складывается из четырёх основных составляющих: постановки проблемы, выбора типа модели, исследования модели и получение информации, оценивание результатов и перенесения информации с модели на оригинал. Предложено отдельные направления формирования моделей в системе охраны коммерческой тайны
Ключевые слова: моделирование, структура моделей, типы моделей, основные составляющие моделей, использование моделей, закономерности в создании моделей

In the article the main features of models and modeling in the whole were analyzed. It is stated that modeling has special logic of building which consists from four main components: setting of the problem, choosing the type of the model, research of the model and getting the information, evaluation of the results and transferring the information to the original. Some directions of the formation of the models in the sphere of commercial secret were proposed
Key words modeling, structure of the models, types of the models, main components of the models, using of the models, regulations in the forming of the models

Постановка проблеми Розробка проблем, пов'язаних з використанням моделей та моделювання як одного з методів при забезпеченні інформаційної безпеки є досить важливою в теперішній час. Теорія моделей та моделювання в системі забезпечення безпеки підприємницької діяльності досліджує об'єктивні властивості моделей і моделювання в розробці моделей систем безпеки та розслідуванні правопорушень пов'язаних з порушенням комерційної таємниці на підприємствах, розробляє умови і прийоми його здійснення з метою збирання, дослідження та оцінки доказів.
Фундаментальною рисою моделювання є вираження в цьому методі закономірностей загального зв'язку предметів і явищ. Матеріалістична діалектика розглядає пізнання як відображення і відтворення людиною дійсності. Моделювання базується на законах відображення і загального зв'язку, в силу цього моделі включаються в процес пізнання.
Метою даної статті є дослідження основних рис моделей та моделювання у сфері забезпечення безпеки підприємницької діяльності та розроблення пропозицій щодо класифікації таких моделей і використання їх на практиці.
Стан вивчення проблеми. Теоретичні основи моделювання в юридичній діяльності розглядалися багатьма вченими. Наприклад, Шатенко С. визначає моделювання як дослідження будь яких явищ і процесів через побудову схем, графіків та інших знаків, які визначатимуть певні дії певних груп, що є протиправними [1, С. 471]. Зверталися до визначення моделей і інші вчені [2,3].
В юридичній науці моделі як вже було сказано визначалися за допомогою графіків та схем, що допомагали у формуванні певних версій [4]. Розроблялися моделі і в інших сферах діяльності правоохоронних органів. З метою порівняння діяльності міліції України та поліції зарубіжних країн було визначено моделі поліції окремих країн [5]. Разом з тим в юридичній літературі не розглядалися основні риси юридичних моделей та моделювання.
Виклад основних положень Зміст моделювання залежить від особливостей досліджуваного об'єкта, явищ, зв'язків, цілей вивчення, засобів і прийомів моделювання. З точки зору логіки при моделюванні має місце тричленний процес: суб'єкт пізнання (людина) - модель - об'єкт пізнання (ситуація, предмет). Закони відбиття і загального зв'язку є об'єктивною основою використання моделі як проміжної ланки в процесі пізнання.
Закономірності відображення обумовлюють ставлення подібності між моделлю і оригіналом. Подібність являє собою певну сторону відображення і виявляється в спільності ознак моделі і оригіналу. Ця спільність не є випадковою: у кожному конкретному випадку моделювання вона залежить від цілей дослідження.
З точки зору завдань і специфіки моделювання важливо, що схожість між моделлю та оригіналом виключає їх тотожність (бути тотожним - значить бути тим же самим, бути саме цим, а не іншим об'єктом). Особливо у випадках з використанням комерційної інформації та комерційної таємниці, де використання оригіналу не можливо з причини існування загрози її втрати при постановки дослідів. Модель - це інший об'єкт, схожий з оригіналом, що відображає його властивості, зафіксовані річчю, в математичній інтерпретації чи іншим чином. Так, зліпок зі сліду взуття не тотожний самому сліду, він є іншим об'єктом, в якому відтворюються лише деякі ознаки зовнішньої будови сліду, і тільки за цими ознаками зліпок подібний зі слідом. Моделювання за допомогою зліпка ознак сліду дозволяє використовувати таку модель для розшуку оригіналу, який залишив слід, а потім для його ототожнення.
Модель являє собою певну систему. Відомо, що система розглядається як «обмежене безліч взаємодіючих елементів», що утворюють структурну єдність і нові властивості, відмінні від властивостей кожного елемента, взятого окремо. Системний підхід дозволяє констатувати об'єктивний характер зв'язків між моделлю та оригіналом, виділити суттєві з точки зору завдань розслідування типи цих зв'язків, встановити закономірності, в силу яких зв'язок між елементами утворює цілісну систему.
Моделювання завжди передбачає спрощення. «Просте» - це доступне, зрозуміле, що складається з незначної кількості елементів, зв'язків і відносин, а іноді і неподільне. «Складне», навпаки, - це важке для пізнання, що володіє великою кількістю елементів, зв'язків, різноманітністю характеристик. Моделювання забезпечує створення спрощеного в порівнянні з оригіналом об'єкта (моделі). Для моделі характерно зниження в порівнянні з оригіналом рівня насиченості інформацією, зосередження уваги на істотних для даного дослідження ознаках. Модель простіше оригіналу, вона звільняється від деталей, частковостей і цим допомагає вирішенню пізнавальної задачі. У моделюванні, особливо в деяких його видах (макети, плани, схеми), спрощення виявляється істотною рисою, що визначає особливості методу, його застосування на практиці, оцінку результатів та їх використання в пізнанні.
Теорія інформаційної безпеки підприємницької діяльності зобов'язана враховувати, що спрощення в моделюванні має позитивну і негативні сторони. Відволікаючись від несуттєвих, другорядних з погляду завдань ознак, можна упустити ті ознаки, які об'єктивно є суттєвими. Наприклад, при реконструкції обстановки на місці витоку комерційної таємниці невірно оцінюється співвідношення предметів, та їх зв'язок з подією правопорушення не вивчається, в результаті чого робляться невірні висновки по суті.
Процедура моделювання передбачає перетворення інформації у формі обмеження її різноманітності (звідси і спрощення як властивість моделі), якісного і кількісного упорядкування. Модель служить джерелом нової інформації та способом перевірки наявної. Подібність моделі і оригіналу за сукупністю ознак дозволяє використовувати модельну інформацію для побудови висновків про досліджуваному об'єкті - оригіналі. Науковою основою перенесення знань з моделі на оригінал є теорія аналогії і теорії подібності. Сама аналогія можлива завдяки відносній стійкості систем (модель - оригінал), що являє собою об'єктивне властивість предметів і явищ.
Для деяких видів моделювання характерна наочність. Такі, наприклад, зліпки, плани, фотознімки, речові реконструкції, муляжі, макети та ін. Наочність моделей пов'язана з чуттєвим сприйняттям і образним відображенням предметів і явищ у свідомості. Названі вище моделі доступні чуттєвого сприйняття, деякі з них (схеми, муляжі, реконструкції) можна використовувати для проведення експериментів, вимірювати, порівнювати один з одним. Вони сприяють з'ясуванню досліджуваних фактів, оживляють пам'ять. Наочність такого моделювання допомагає учасникам події відновити в пам'яті його деталі.
Використання моделювання для профілактики та розкриття правопорушень пов'язаних з інформаційною безпекою підприємств, а так само побудови моделей систем безпеки підприємств, будується в залежності від виникаючих загроз. Класифікувати загрози прийнято по:
- Джерелу (природні, технічні, суспільні, економічні);
- Сфері діяльності (економічні, внутрішньополітичні, соціальні, міжнародні, інформаційні, військові, прикордонні, екологічні);
- Направленню (внутрішні, зовнішні);
- Типу загроз (цілісності, доступності, конфіденційності).
Моделюванню притаманна власна логіка розвитку, яка утворює структуру цього методу, в якій необхідно виділити:
а) Постановку проблеми, визначення завдань моделювання. При провадженні розслідування такими завданнями можуть бути: перевірка версій, показань підозрюваного, свідка, вивчення окремих обставин події. У ході експертного дослідження - перевірка експертної версії, вивчення механізму здійснення правопорушення, дослідження їх ознак;
б) Вибір або створення моделі. На цьому етапі вирішують, які ознаки істотні з точки зору завдань моделювання і повинні бути відтворені на моделі, чи задовольняють вони вимогам об'єктивності, повноти, всебічності пізнання або експертизи, чи достатньо їх для отримання необхідної інформації. Слід усвідомити характер закономірностей, які визначають схожість ознак моделі і оригіналу. Для кожного виду моделей типові свої закономірності. Так, для інформаційно-подібних моделей це будуть закономірності смислового подібності інформаційних форм, для реконструкцій закономірності структури, функціональних зв'язків і ін. Перевіряється, чи відповідають ознаки моделі ознаками оригіналу. Від відповідності моделі оригіналу по обраним ознаками залежатимуть і результати моделювання;
в) Дослідження моделі та отримання модельної інформації може бути проведено різними шляхами: самим співробітником, постановкою експерименту, за допомогою експертного дослідження, за допомогою розшукових заходів;
г) Оцінку результатів моделювання і перенесення інформації з моделі на оригінал за правилами аналогії або подібності. Додатково може бути проведена перевірка модельної інформації іншими методами.
Неважко помітити, що в кожному з цих елементів простежується своєрідний логічний ланцюжок, що володіє, однак, властивістю «замикати» окремі ланки загального ланцюга на основі єдності методу дослідження, в даному випадку - моделювання.
Моделі, у разі охорони комерційної таємниці, використовуються замість оригіналу, вивчення якого неможливо і недоцільно.
Практиці відомі випадки, коли моделі використовуються не замість оригіналу, а поряд з ним. Таке доцільно, коли правопорушення вже відбулося і цілісність комерційної таємниці вже порушена, а значить її використання при розслідуванні, вже не становить загрозу для її розголошення. Ця особливість практики впливає на формування висновків: модель зіставляється з оригіналом, враховуються подібні ознаки і відмінності, з'ясовуються їх причини і, залежно від цього, робиться висновок про відповідність моделі оригіналу, оцінюється доказове значення моделі.
Створення та вивчення моделей сприяє насамперед перевірці та отриманні нової інформації. Для розслідування характерним є типовий евристичний, пошуковий характер пізнання. Це пояснюється тим, що фактор часу справляє свій вплив на сліди правопорушення, іноді сприяє їх знищенню, приховування, так само як приховування самого правопорушника і факту правопорушення. Знищені або пошкоджені нематеріальні предмети (інформацію) не можна вивчити безпосередньо, прямим спостереженням, так як вони не мають певної форми і їх не вивчити з використанням основних органів чуття. Моделювання є єдиним методом, що забезпечує їх відтворення і дослідження.
Пошук доказів породжує труднощі, пов'язані з необхідністю вдаватися при розслідуванні складних фактів до розшукових заходів, використовувати засоби масової інформації (радіо, телебачення, друк), звертатися до допомоги громадян, громадських організацій, адміністрації установ і підприємств.
Моделі, що володіють наочністю, виконують, крім того, ілюстративну функцію, служать засобом наочного підтвердження доказуваних положень.
Моделі, використовувані при проведенні слідчих дій, є джерелом доказової інформації.
Результати експертного моделювання оцінюються експертом з урахуванням інших методів дослідження і утворюють невід'ємну частину загального висновку експерта.
Моделювання дозволяє досліджувати і пояснити зв'язок між фактами, зокрема зв'язок елементів складу злочину. Реконструкція обстановки дозволяє встановити початкове положення об'єктів, пояснити механізм здійснення події або утворення окремих наслідків, розкрити зв'язку між діями правопорушника і наслідками.
Експерименти з моделями дозволяють виявити причинно-наслідкові зв'язки, наприклад пояснити причини збою системи охорони, випадкового знеструмлення та інших явищ. Суб'єктивна сторона складу правопорушення (психічне ставлення людини до суспільно небезпечного діяння і його наслідків у формі умислу або необережності) також може бути вивчена за допомогою моделювання зокрема виявляючи найбільш очевидні мотиви у підозрюваних осіб, та наявності у них відповідних технічних навичок, необхідних для здійснення правопорушення пов'язаної з намаганням викрадення комерційної таємниці.
Моделювання є одним з методів накопичення та обробки інформації, яка концентрується в різних обліках. Моделювання застосовується і в управлінні процесом розшуку та розслідування, для їх найбільш чіткої організації на основі взаємодії з правоохоронними органами, з метою ефективного використання допомоги громадськості, засобів масової інформації.
Зв'язок моделювання з іншими методами пізнання можна простежити на прикладі огляду та експерименту.
При огляді основними методами отримання та дослідження доказової інформації є спостереження, вимірювання, порівняння, аналіз і синтез, індуктивні узагальнення. Ці методи визначають зміст огляду, вони служать інструментами безпосереднього пізнання особою обстановки, окремих предметів, слідів, документів. Прийоми речового (матеріального) моделювання слідів логічно завершують прийоми їх спостереження, порівняння, вимірювання. Уявне, образне моделювання отримує зовнішнє вираження у вигляді схематичних планів місця події, замальовок окремих об'єктів. Воно опосередковано всією системою прийомів огляду, засноване на них, на безперервній оцінці інформації, на її аналітико - синтетичному розгляді. Нарешті, в деяких випадках в ході огляду може бути проведена реконструкція обстановки на місці події. Вона базується на наявній інформації і широкому комплексі пізнавальних методів, що використовуються в ході огляду.
Трохи інакше виглядає взаємозв'язок моделювання з іншими пізнавальними методами при експерименті. Реконструкція та моделювання, як правило, передують експерименту, порівняно, вимірюванню, є умовою постановки дослідів з метою перевірки наявних та отримання нових доказів. Більшість слідчих експериментів - це модельні експерименти хоча б тому, що вони, як правило, проводяться в реконструйованої обстановці. Але і в цих випадках моделювання передбачає використання інших методів пізнання, без яких немислиме створення моделі. Будучи створеною, модель піддається дослідженню допомогою експерименту, аналізу, синтезу та інших методів.
Висновки Таким чином моделі і моделювання мають складну структура і для використання моделей у процесі розслідування та інших заходів, які пов'язані з охороною комерційної таємниці досить складною діяльністю. Перш за все особа, яка має використовувати моделювання повинна знати в основному всі риси моделювання і вже на стадії їх використання повинна мати чітке уявлення для чого повинні використовуватися моделі.

Список використаних джерел

1. Шутенко С.М., Моделювання / Міжнародна поліцейська енциклопедія – Довідкове видання у 10 томах Т.VI. К.: Атіка, 2010. – 1127 с.
2. Марущак А.І. Інформаційне право: Доступ до інформації. Навчальний посібник. К.: КНТ, 2007. – 532 с.
3. Экономическая информатика . Учебник /под ред. В.П. Косарева // М. Финансы и статистика, 2004. – 592 с. 
4. Смирнова І.В. Модель національної системи протидії наркобізнесу / Міжнародна поліцейська енциклопедія – Довідкове видання у 10 томах Т.VI. К.: Атіка, 2010. – 1127 с.
5. Губанів А.А. Модель муніципальної поліції Великобританії наркобізнесу / Міжнародна поліцейська енциклопедія – Довідкове видання у 10 томах Т.ІІI. К.: Атіка, 2006. – 1187 с.
6. Нестерук Г. Ф., Фахрутдинов Р. Ш., Нестерук Ф. Г. К вопросу о разработе инструментальных способов для мониторинга защищенности корпоративной сети: Сборник докладов VIII Междунар. конф. SCM'2005. - СПб.: СПГЕТУ, 2005. – С. 377-387