Міжнародне агентство корпоративної безпеки
+38(044) 494-47-43 +38(068) 138-05-04 infovabb@ukr.net

РЕКОНСТРУКЦІЯ, ЯК МЕТОД ОЦІНКИ ТА АНАЛІЗУ МОДЕЛЕЙ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Головна » Новини » РЕКОНСТРУКЦІЯ, ЯК МЕТОД ОЦІНКИ ТА АНАЛІЗУ МОДЕЛЕЙ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Лисенко С.О.
Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Київ

Articleinfo
Received
18 June 2015
Accepted
14 December 2015
RECONSTRUCTION AS A METHOD OF ASSESSMENT AND ANALYSIS OF MODELS OF INFORMATION SECURITY
Lysenko Serhii

В статті підкреслюється є недостатній рівень уваги, приділений поетапному становленню інформаційної безпеки особистості та організації (підприємства) на сензитивних етапах його розвитку та у відповідності до умов розвивального діяльнісного середовища. Автор надійшов до висновку, що не в повній мірі у психологічній науці досліджені когнітивно-стильові, прогностичні, рефлексивні, саморегулятивні особливості особистості та механізми психологічних захистів, що забезпечують стійкість і усталеність інформаційної безпеки, а також сама можливість виокремлення її у самостійну загальнопсихологічну дефініцію.

Провідною науковою парадигмою дослідження реконструктивних технологій автор вважає методологію моделювання. Методологічно реконструкція підпорядкована системі методів психологічного моделювання, серед пріоритетних напрямів якого слід виділити каузальний детермінізм класичної психології з її провідними методами об’єктивного спостереження й різними типами експерименту.

Ключові слова: реконструкція, моделювання, підприємство, інформаційна безпека.

Актуальність дослідження. Реконструктивні технології в системі методів моделювання в різних видах діяльності (зокрема в інформаційному просторі) представляється важливою загальнонауковою проблемою. Незважаючи на те, що реконструкція та моделювання набули статусу системних наукових понять, вони і сьогодні, в умовах мультипарадигмальності інформаціології, не втратило своєї проблемності та феноменологічності.

Аналіз провідних наукових досліджень дає підстави констатувати певний ступінь опрацьованості різних аспектів реконструктивних технологій. У зв’язку з предметним підґрунтям – екстраполяцією реконструктивного змісту на сферу людської взаємодії на професійному та побутовому рівнях, визначення психологічних підвалин та засад реконструкції як методу оцінки та аналізу інформаційної безпеки, є вкрай важливою прикладною проблемою сьогодення.

Постановка проблеми. Численні наукові дослідження дають нам впевненість стверджувати, що достатньо проблемною з методологічних і концептуальних позицій сучасної психології є категорія інформаційної безпеки. Це пов'язано з існуванням протилежних за своєю спрямованістю підходів: з одного боку – спроба уніфікувати безпеку суб’єкта певної професії, з іншого – диференціювати у зв'язку з професійними завданнями та компетенціями.

Наслідком означеного стану опрацьованості проблеми є недостатній рівень уваги, приділений поетапному становленню інформаційної безпеки особистості та організації (підприємства) на сензитивних етапах його розвитку та у відповідності до умов розвивального діяльнісного середовища. Не в повній мірі у психологічній науці досліджені когнітивно-стильові, прогностичні, рефлексивні, саморегулятивні особливості особистості та механізми психологічних захистів, що забезпечують стійкість і усталеність інформаційної безпеки, а також сама можливість виокремлення її у самостійну загальнопсихологічну дефініцію. Крім того, проблема реконструктивних технологій серед методів моделювання суб’єктів виробничої та невиробничої сфер діяльності набуває особливої актуальності внаслідок загострення суперечностей між наявним рівнем практичної підготовки майбутніх фахівців та об'єктивними потребами вдосконалення вищої освіти в Україні, що і стало підставою для вибору теми даного дослідження.

З метою визначення методології та психологічних аспектів реконструктивних технологій, доречно проаналізувати їхні місце в загальній системі методів психологічного моделювання. В цьому контексті ми погоджуємося з думкою З.С.Карпенко [1] про те, що власне постнекласична раціональність проблематизує самого суб’єкта, резонно допускаючи суб’єктивні спотворення вже на самому початку наукового дослідження.

Вчена визначає пріоритетні методи науково-психологічного дослідження, які ми вважаємо за доцільне екстраполювати на контекст проблематики психологічного моделювання: каузальний (механістичний, лінійний) детермінізм класичної психології в її біхевіоральному чи біогенетично зумовленому варіанті, провідні методи – об’єктивне спостереження й експеримент; ймовірнісний (стохастичний) детермінізм некласичної, гуманітарно зорієнтованої психології (насамперед – численні психодинамічні теорії), провідний метод – герменевтика; телеологічний детермінізм феноменологічних та екзистенціалістських теорій особистості тощо, провідний метод – феноменологічний.

Провідною науковою парадигмою дослідження реконструктивних технологій вважаємо підхід до моделювання, систематизований академіком С.Д.Максименком [2]. Вченим представлено новітнє концептуальне розуміння генетико-моделюючого методу дослідження особистості, основні принципи якого доречно екстраполювати на загальний контекст методів моделювання.

Змістовне підґрунтя для дослідження в такому сенсі складають: 1) принципи аналізу за одиницями; 2) принципи єдності біологічного і соціального; 3) принципи креативності; 4) принципи рефлексивного релятивізму; 5) принципу єдності генетичної і соціальної ліній розвитку.

Важливою тезою нашого дослідження є те, що моделювання набуває особливого значення при вивченні об'єктів, недоступних прямому спостереженню [3]. «Моделювання - відзначає В.Г.Афанасьєв, - припускає наявність чітких методологічних і теоретичних передумов. Вихідною основою моделювання є матеріальна єдність світу, закономірностей його розвитку, згідно з якими якісно різним системам властиві аналогічні структурні і функціональні, закономірності, закони організації» [4].

Як стає зрозумілим з аналізу наукової літератури моделювання характеризують такі основні принципи: 1) принцип аналогії моделі та об'єкта дослідження; 2) принцип взаємодії в процесі моделювання інтуїтивно- змістовних і формальних методів; 3) принцип отримання нового знання про об'єкт дослідження; 4) принцип експериментальної перевірки нового знання і деяких гіпотетичних уявлень про об'єкти певного роду; 5) принцип суперечливості інтуїтивно-змістовного і формального методів вивчення об'єктів; 6) принцип обмеження безлічі відносин об'єкта з іншими об'єктами (із середовищем); 7) багатомодельність як принцип моделювання, що відображає динаміку об'єкта; 8) принцип наявності нового знання про об'єкт; 9) принцип емпіричної доказовою гіпотетико-інтуїтивних уявлень, покладених в основу побудови моделі; 10) принцип представлення моделі як опосередкованої ланки між об'єктом дослідження і суб'єктом (дослідником) [5, 6].

Загальними принципами моделювання згідно В.І.Міхееву, що виходять із загальних принципів системного аналізу, є:

1. Принцип достатності інформації, яка використається. 2. Принцип інваріантності інформації.
3. Принцип наступності.
4. Принцип ефективної реалізованості [7].

Зазначені дефініції та принципи цілком пояснюють реконстуктивну сутність моделювання в ситуації істотної невизначеності інформаційного простору, що складає загрозу у вигляді інформаційної небезпеки системи [8].

Реконструкція привертає увагу багатьох вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі інформаційної безпеки, і це зрозуміло: вона є одним з методів вивчення минулого, дозволяє відновлювати за окремими фрагментами картину події. Однак, до теперішнього часу, поки не склалося стійкої концепції реконструкції.

Так, В. Л. Васильєв трактує реконструкцію як один з напрямків у діяльності пізнання істини. «Реконструктивна діяльність, - пише він, - це поточний і завершальний аналіз усієї зібраної інформації і висунення на базі її аналізу і синтезу, спеціальних знань версій, що пояснюють минуле події. З її допомогою перевіряється справжність створеної конструкції. Планування також є результат реконструктивної діяльності». В іншій роботі він пише: «...потрібно визначити проведення розслідувань, як «реконструктивну» діяльність тому, що мова йде не про конструювання якогось майбутнього літака, будівлі, а про реконструкцію події минулого по тих його слідах, які залишилися в сьогоденні».

Таке трактування реконструкції становить безсумнівний інтерес, але містить у собі можливість двозначного тлумачення самого поняття «відновлення події». Адже по суті відновлення події є нова подія, а часом навіть небезпечна. Очевидно, ці двозначності необхідно враховувати і вірно пояснювати умови реконструкції для моделювання в області інформаційної безпеки, щоб уникнути витоку конфіденційної інформації. Таким чином можливо визначити, що реконструкція може використовуватись для вивчення та оцінки створених моделей інформаційної безпеки. Особливо, реконструкція може служити, як окремий метод вивчення та оцінки рівня досконалості обраної моделі безпеки або моделі розслідування правопорушення.

Обрання реконструкції, як методу вивчення рівня розвитку та безпеки підприємства має великі перспективи. По-перше, під час реконструкції використовуються обрані моделі безпеки. По-друге, реконструкція відтворює не тільки зовнішні ознаки об’єкту вивчення (розмір, форму, склад), а також його внутрішні властивості, якості та умови взаємодії між собою складових частин об’єкту вивчення.

Заслуговує на увагу ще один аспект реконструкції: проведення розслідувань, про який йдеться в теорії інформаційної безпеки, - реконструкція ходу дій спрямованих на отримання істини і доказів по ній. Іноді виникають сумніви щодо допустимості доказів у зв'язку з порушенням процесуальних норм їх збирання. Одним із способів усунення таких сумнівів може бути реконструкція дій з проведення службового розслідування.

Допустимість доказів в цих випадках пов'язують з можливістю або неможливістю усунути цих сумнівів. У цьому випадку реконструкція розглядається, як метод перевірки доказів і правильності версій, на підставі тільки наявної інформації.

Значна увага реконструкції при проведенні службових розслідувань, приділяється зарубіжними криміналістами. Так, X. Бек, один з перших теоретично обґрунтував реконструкцію, пише: «Реконструкція є одним з багатьох методів, що використовуються в цілях розкриття правопорушень. Вона не замінює собою всі розслідування, а є саме одним з методів, що використовуються в боротьбі з правопорушеннями». Чеський криміналіст Мирослав Виходив присвятив реконструкції ряд статей, а також розділ в підручнику криміналістики. М. Виходив розглядає реконструкцію, як особливий «метод верифікації показань та інших джерел доказів, який одержує широке поширення в практиці». Він вказує, що реконструкція – це дія, що представляє собою комплексне відтворення обстановки та обставин події. Воно проводиться на підставі порівняння даних, отриманих у процесі розглядів, з об'єктивною обстановкою з метою перевірки цих даних, а також з метою отримання нових фактів. У цій якості реконструкція забезпечує відтворення зв'язків між елементами, які у своїй сукупності утворюють систему, що представляє аналог досліджуваного оригіналу (предмета , події, ситуації та ін.).

Реконструкція має ряд особливостей. Так, в результаті матеріального, а також знакового відтворення створюється принципово новий об'єкт, подібний оригіналу, але є в своїй основі іншим. У реконструкції іноді зберігаються та використовуються елементи справжньої обстановки, справжнього об’єкта або його складових,і справжньої системи безпеки. Тому при реконструкції не слід нехтувати матеріалом та можливостями об’єкту. Одночасно, під час реконструкції, ефективно можна використовувати комп’ютерне моделювання подій та якостей об’єкта. Самі моделі можеть бути представлені, як математичні вирази, що передають окремі якості або зв’язки.

Прийоми реконструкцій повинні бути спрямовані на те, щоб домогтися таких відносин що до оригіналу, які б забезпечували збереження існуючих елементів оригіналу, включених в реконструкцію. Оскільки реконструкція може включати елементи оригіналу, необхідно встановити їх тотожність,зв'язок з вивчаємими подією або явищами, зібрати відомості про відсутні елементи, перевірити, наскільки вірні ці відомості, відтворити відсутні елементи,відновити зв'язки між усіма елементами системи і, нарешті, відтворити ці зв'язки шляхом реконструкції.

Система інформаційної безпеки та проведення службових розслідувань, в рамках яких задіюється моделювання, можуть бути розділені на дві групи: перша – створення моделі інформаційної безпеки підприємства; друга – проведення службового розслідування при зникненні конфіденційної інформації та комерційної таємниці, структура яких повністю визначається моделюванням. Такі, на наш погляд, окремі види реконструкції, дозволяють ставити питання про її самостійному характері як окремої дії при забезпеченні інформаційної безпеки.

На наш погляд реконструкцію слід використовувати для більших цілей. А саме як метод вивчення та оцінки обраної моделі. Цей метод заснований на порівнянні встановлених показників обраної моделі під час реконструкції подій протягом окремого часу, або показників якостей, що встановлені завдяки реконструкції самої системи із обраним еталоном. При чому, реконструкції слід піддавати об’єкт до застосування моделі, тому що це збереже кошти на впровадження моделі, а також дасть можливість уникнути наслідків від хибного вибору. В якості еталона використовується лідер в галузі відносин, які вивчаються, який встановлюється завдяки офіційним статистичним даним.

В іншому випадку, еталон можна реконструювати, надавши йому ті якості та моделі, які зроблять його ідеальним для порівняння із досліджуваним об’єктом. Одночасно можна порівнювати реконструкції як еталона так і досліджуваного об’єкта. Порівняння між еталоном та об’єктом може проводитись по окремим напрямкам, а також можливо вирахувати універсальний індекс розвитку та безпеки підприємства, що вкаже на місце в рейтингу нашого підприємства в усій галузі. Встановлюючи універсальні індекси протягом деякого часу, можна фіксувати та контролювати тенденції покращення або погіршення рівня розвитку та безпеки підприємства від використання моделей.

Завдяки тому, що в усіх реконструкціях та експериментах із моделями будуть брати участь суб’єкти забезпечення інформаційної безпеки, тобто люди, то їх потрібно умовно поділити на дві групи, що мають значення і впливають на специфіку моделювання:

- прийняття рішення про моделювання, проведення необхідних підготовчих заходів, включаючи забезпечення передбачених законом прав та інтересів членів колективу, які своїми порадами та діями можуть вплинути на прийоми моделювання; прийняття заходів до збереження інформації та її джерел, без яких неможливо моделювання і нормальна діяльність підприємства;

- роз'яснення співробітникам їх прав і обов'язків у процесі обраної моделі інформаційної безпеки; застосування комплексу пізнавальних прийомів по створенню моделі інформаційної безпеки підприємства; фіксація процесу і результатів моделювання; оцінка результатів реконструкції.

Обрана модель може бути реконструйована в масштабі підприємства, і на даній моделі можливе проведення дослідів і відпрацювання ситуацій різних порушень інформаційної безпеки підприємства, а так само тренування дій служби безпеки, без шкоди самій безпеці.

Інтеграція та диференціація методів пізнання породжують і інше закономірне явище, яке називається «потоком інформації». Реконструкції з використанням моделей характеризуються декількома потоками інформації: а) потоком інформації, що створює підставу моделювання (данні досліджень, результати тестів, документи, інші моделі, програмні та комп’ютерні висновки і т.д.); б) потоком інформації, що виникають в результаті виготовлення (підбору) і дослідження моделі шляхом її суб’єктивного вибору, експерименту, експертизи. Ця інформація може бути виражена за допомогою знакових моделей (схем, планів, комп’ютерних програм), а також зафіксована словами в протоколах та інструкціях по підприємству. Виділення окремих потоків інформації допомагає керівнику підприємства оцінити модель, виявити можливі помилки і усунути їх.

Так, враховуючи все вищевикладене видно, що реконструкція - складний метод пізнання, він інтегрує в собі спостереження, порівняння, експеримент, вимірювання та інші методи. У той же час він має специфіку, яка завжди дозволяє відокремити його від інших методів і на цій підставі чітко встановити, яка інформація отримана за допомогою реконструкції, а яка - за допомогою інших методів пізнання. Методологічно реконструкція підпорядкована системі методів психологічного моделювання, серед пріоритетних напрямів якого слід виділити каузальний детермінізм класичної психології з її провідними методами об’єктивного спостереження й різними типами експерименту.

Перспективами подальшого дослідження є визначення шляхом системи експертних оцінок здатності до реконструктивних технологій особистості в системі інформаційної безпеки.

Література

1. Карпенко З. Аксіопсихологічний поворот у психології особистості: досвід методологічної реконструкції / З. Карпенко // Психологія особистості. - 2010. - No 1. - С. 180- 185.

2. Максименко С. Д. Генетико-моделюючий метод дослідження особистості / С. Д. Максименко // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Психологічні науки. - 2014. - Вип. 2.13. - С. 8-16.

3. Шмелев А. Г. Психометрические основы психодіагностики / А. Г. Шмелев // Общая психодиагностика / под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. – М : МГУ, 1987. – С. 53 - 112.

4. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев. – М. : Наука, 1980 – 250 с.

5. Мангушев А. В. Диагностика профессионального мышления на этапе совершенствования мастерства специалиста : на примере специалиста экологического профиля : дис. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.13 / Александр Валерьевич Мангушев : МГУ. – М. : РГБ, 2003. – 158 с.;

6. Луньов В.Є. Становлення та розвиток професійного мислення особистості у системі органів внутрішніх справ України : Монографія / В.Є. Луньов - Макіївка: МЕГІ, Донецьк: Донбасс, 2013 – 350 с.

7. Михеев В. И. Моделирование и методы теории измерений в педагогике / В. И. Михеев. – М. : Высшая школа, 1987 – 230 с.

8. Мельник С. И. Теоретико-информационный подход к анализу измерительных данных и оценке их неопределенности / С. И. Мельник // Системи обробки інформації. - 2009. - Вип. 5. - С. 43-46.

9. Prisniakova, L.M., Prisniakov, V.F. Mathematical model of the interpersonal conflict on the spacecraft during long mission (2005) International Astronautical Federation - 56th International Astronautical Congress 2005, 1, pp. 219-227.

Transliteration:
1. AksIopsihologIchniy povorot u psihologIYi osobistostI: dosvId metodologIchnoYi

rekonstruktsIYi / Z. Karpenko // PsihologIya osobistostI. - 2010. - # 1. - S. 180-185.
2. Maksimenko S. D. Genetiko-modelyuyuchiy metod doslIdzhennya osobistostI / S. D. Maksimenko // Naukoviy vIsnik MikolaYivskogo natsIonalnogo unIversitetu ImenI V. O.

Suhomlinskogo. SerIya : PsihologIchnI nauki. - 2014. - Vip. 2.13. - S. 8-16.
3. Shmelev A. G. Psihometricheskie osnovyi psihodIagnostiki / A. G. Shmelev // Obschaya

psihodiagnostika / pod red. A. A. Bodaleva, V. V. Stolina. – M : MGU, 1987. – S. 53 -112.
4. Afanasev V. G. Sistemnost i obschestvo / V. G. Afanasev. – M. : Nauka, 1980 – 250 s.
5. Mangushev A. V. Diagnostika professionalnogo myishleniya na etape

sovershenstvovaniya masterstva spetsialista : na primere spetsialista ekologicheskogo profilya : dis. ... kand. psihol. nauk : spets. 19.00.13 / Aleksandr Valerevich Mangushev : MGU. – M. : RGB, 2003. – 158 s.;

6. Lunov V.E. Stanovlennya ta rozvitok profesIynogo mislennya osobistostI u sistemI organIv vnutrIshnIh sprav UkraYini : MonografIya / V.E. Lunov - MakIYivka: MEGI, Donetsk: Donbass, 2013 – 350 s.

7. Miheev V. I. Modelirovanie i metodyi teorii izmereniy v pedagogike / V. I. Miheev. – M. : Vyisshaya shkola, 1987 – 230 s.

8. Melnik S. I. Teoretiko-informatsionnyiy podhod k analizu izmeritelnyih dannyih i otsenke ih neopredelennosti / S. I. Melnik // Sistemi obrobki InformatsIYi. - 2009. - Vip. 5. - S. 43- 46.

9. Prisniakova, L.M., Prisniakov, V.F. Mathematical model of the interpersonal conflict on the spacecraft during long mission (2005) International Astronautical Federation - 56th International Astronautical Congress 2005, 1, pp. 219-227.

 

 

Лысенко С.А. Реконструкция, как метод оценки и анализа моделей информационной безопасности

В статье акцентируется недостаточный уровень внимания поэтапному становлению информационной безопасности личности и организации (предприятия) на сензитивных этапах его развития и в соответствии с условиями развивающей деятельностной среды. Автор пришел к выводу, что не в полной мере в психологической науке исследованы когнитивно- стилевые, прогностические, рефлексивные, саморегулятивные особенности личности и механизмы психологических защит, обеспечивающие устойчивость информационной безопасности, а также сама возможность выделения ее в самостоятельную общепсихологическую дефиницию.

Ведущей научной парадигмой исследования реконструктивных технологий автор считает методологию моделирования. Методологически реконструкция подчинена системе методов психологического моделирования, среди приоритетных направлений которого следует выделить каузальный детерминизм классической психологии с ее ведущими методами объективного наблюдения и различными типами эксперимента.

Ключевые слова: реконструкция, моделирование, предприятие, информационная безопасность.