Епізод: крадіжка із сейфа брокерів, Луцьк

Головна » Новини » Епізод: крадіжка із сейфа брокерів, Луцьк

Цього разу доля завела детективів із «Міжнародного агентства корпоративної безпеки «СР» у Волинське місто Луцьк. Це прикордонний регіон, де багато населення заробляє на митних справах у брокерських конторах. Виїзне розслідування детективи проводили в листопаді 2017 року.

крадіжка з сейфа

Наприкінці  лютого 2017 року в офісі однієї брокерської контори із Луцька були вкрадені гроші із сейфа директора, в сумі близько 30 тисяч доларів США. Із перегляду камер спостереження було встановлено, що приблизно о 7.00 ранку, невідомий, який закривав своє обличчя капюшоном, відкрив двері офісу ключем, зайшов, а через 5 хвилин вийшов із пакетом в руках. Перші прибулі співробітники підприємства, о 9.00 годин, виявили відчинені двері офісу, відчинені двері кабінету директора та відчинений сейф директора, де знаходились гроші. Відразу були викликані поліцейські, які провели огляд місця події, вилучили замок сейфу та записи камер відеоспостереження. Поліцейськими були опитані всі співробітники підприємства, навіть опитані із використанням поліграфу. Але поліцейські успіхів не досягли, справа так і залишалась не розкритою.

Через певний час, власники брокерської контори звернулись до детективів за допомогою в розкритті злочину. Після вивчення обставин справи, детективи зрозуміли, що тут має місце класична герметична ситуація, як в романах Агати Крісті, коли імовірні причетні особи повинні знаходитись серед співробітників контори. Звичайно, ніхто із співробітників не був схожий на особу із камер спостереження, але на це ніхто не розраховував. Тому що місцева поліція вже більше півроку працювала над розкриттям цієї справи.

Сама ситуація говорила про те, що крадій відчинив одні і другі двері своїм ключем, а потім ще і сейф, теж ключем. Така обдарованість ключами не могла відбутись без участі когось із співробітників контори. На швидке викриття злодія розраховували детективи, тому що було встановлено, що ніхто із контори не звільнявся. За таких обнадійливих обставин, детективи почали із опитування всіх співробітників підприємства, яких нараховувалось 15 осіб. Метою опитування було встановлення обставин, що були передумовою крадіжки, супроводжували крадіжку та мали місце після крадіжки, але завдяки їй. Така методика розкриття злочинів є класичною та використовується детективами із «Міжнародного агентства корпоративної безпеки СР». Знаючі ці факти, детективи мали намір висунути найбільш вірогідні версії, що до злочинців, що скоїли крадіжку. Під час опитування детективи використовували комп`ютерний поліграф.

Ніхто із опитаних співробітників не показав реакцій, що свідчать про причетність до скоєння крадіжки. Крім одного на ім`я Сергій. Деякі співробітники, показали на факти в поведінці Сергія, що свідчили про можливу причетність останнього до злочину.

По-перше, можлива наявність у Сергія ключа від сейфу, яким раніше користувався його брат, що обіймав посаду директора в цьому підприємстві. Ключ брата Сергій не віддав після того смерті, але він напевне був.

По-друге, систематичне вживання наркотиків та алкоголю говорить про відношення Сергія до групи ризику, де можуть випадково або навмисно втягнути особу в борги та примусити скоювати злочини.

По-третє, поведінка Сергія напередодні крадіжки, коли він залишився в офісі довше всіх та не здав ключ від офісу охоронцям. Навіть вмовляння колеги, який пропонував його підвезти додому, не примусило його поїхати з роботи.

По-четверте, поведінка Сергія наступного дня, в день скоєння злочину. Сергій завжди, протягом кількох років їздив на роботу разом із колегою на автомобілі останнього. Але наступного дня Сергій подзвонив колезі та повідомив, що поїхав на роботу раніше і сам. Проте прийшов в офіс Сергій одним із останніх, після головного бухгалтера та юриста. Де він знаходився весь цей час він повідомити не зміг.

По-п`яте, пояснення Сергія своїм колегам відрізнялись одне від одного. Головному бухгалтеру він повідомив, що він прийшов раніше та це він не зачинив двері. По камерах відео-спостереження було видно, що Сергій не заходив в офіс в той ранок. Юристу він повідомив, що знаходився на заправці із 8.00 ранку, але вона там його не бачила.

Під час опитування із поліграфом, виходячи із отриманих результатів фізіологічних реакцій, детективи дійшли до висновку, що Сергій допомагав злочинцям скоювати крадіжку, особисто передаючі інформацію та ключі від офісу; і Сергій знав особисто коли буде скоєна крадіжка та навмисно залишився в офісі для організації подій. Але результати поліграфа показали, що Сергій не отримував винагороди за участь в крадіжці та не бажав її скоювання. Він навіть не знав куди були витрачені вкрадені гроші.

Виходячи із отриманих результатів, детективи змоделювали ситуацію та припустили, що Сергій став жертвою або заручником яких-небудь обставин, що штовхнули його до співучасті із злочинцями. Особливо це виглядало достовірно, після виявлення прихильності до вживання наркотиків. Озброївшись цими фактами та припущеннями, детективи вирішили провести відверту бесіду із Сергієм, спробувавши схилити його до визнання.

 В після тестовій бесіді Сергій говорив про якусь жінку. Наполегливо заперечував і не визнавав вини та причетності. Але перед ним виклали повідомлення інших співробітників. Виклали всі припущення зроблені на основі опитувань інших співробітників про події тих днів. Саме оприлюднення свого бачення подій, які на певне, мали місце. Після цього Сергій визнав, що насправді так і було. Злочинна компанія втягнула його в кримінальне середовище, яке вимагало від нього великої грошової виплати або надання можливості скоїти легку крадіжку грошей у його знайомих. Тоді він і погодився підставити своїх роботодавців.

Зараз доля Сергія знаходиться в руках його керівництва, але враховуючі його каяття, до нього віднесуться з розумінням. Турбує інше, ми переконані, що ці факти не могли опинитись поза увагою місцевих поліцейських, а також місцевого поліграфолога. Підстава такої пасивної роботи правоохоронців, що без результатів намагались викрити крадіїв більше ніж пів року, може критись тільки в їх небажанні або не змозі працювати.